Хочеш пізнати себе – поживи пліч-о-пліч з природою
У час безкінечних інформаційних технологій, у час спрощення відношення до культурного надбання людства, у час дезорієнтації в людських чеснотах можна легко загубитися, втратити свою індивідуальність, забути про те, що ти частина природи, що без неї людство загине, збідніє, впаде в злобу відчаю як самотній на самоті. Що ж робити!? Який знайти вихід і чи треба його шукати?! Треба згадати, що навколо тебе є світ і навіть у найпрекрасніших своїх мріях людина не може уявити нічого прекраснішого за природу.
Ось чому так важливо виїжджати на природу, лишаючи вдома річне перевантаження навчанням, роботою, забути хвороби, відчай. Всі негаразди позаду. А якщо ти їдеш ще й до заповідної території. А якщо це ще й твій рідний край.
Суцільна користь від впровадження такого необхідного проекту як «Екологічна стежка». Відпочивають з користю і діти, і їхні батьки.
Щороку у літній період Миколаївський клуб мандрівників, що очолює майстер спорту зі спортивного туризму, старший інструктор, виконавчий директор Віталій Михайлович Філін при підтримці департаменту Житлово-комунального господарства організовує молодіжний проект «Екологічна стежка». Він націлений на формування екологічної свідомості підростаючого покоління, придбання знань і навичок по захисту життя і здоров’я в екстремальних умовах а також формування здорового способу життя через активний відпочинок.
Чудове місце – заповідний край. І скільки б ти не їздив сюди, цей край тебе манить щораз, бо не намилуєшся ти ні грайливою музикою течії ріки, ні заворожуючим співом солов’я, ні шелестом духм’яних трав, ні спокійною тишею ночі. Це і є гармонія у світі рослинного і тваринного царств. Навіть величний древній граніт розповідає тобі легенди і повір’я, у які так хочеться вірити.
У такому казковому місці був розбитий наметний табір під хутором Львів Первомайського району на правому березі найдовшої річки області Південний Буг. За півроку батьки і діти дізнавалися і займали чергу до табору. Їх було так багато, що прийшлось відкрити аж три зміни. Першу зміну повністю зайняла вальдорфська школа із Кривого Рогу. Її педагогіка втілює ідеї вільного виховання і навчання дітей, головна мета якої — надання допомоги особистості у власному становленні та розкритті талан-тів у гармонії із закономірностями і тенденціями розвитку природи, людини та світу. Діти із учителями займалися не лише вивченням природних умов місцевості, але й проводили практику з геодезії і нівелювання. Друга і третя зміна відкрилися для школярів Миколаєва, Вознесенська, Херсона, Одеси, Києва. Серед учасників були ті, що їздили два, три, чотири, п’ять і навіть шість років. І про що це говорить? А це говорить про те, що і четверта зміна також була би повною. Цьогорічний відпочинок відзначився ще й сімейними парами з дітьми. Було цікаво спостерігати за розвитком стосунків між поколіннями під час різних заходів і щасливі обличчя обох сторін.
Чому так багато бажаючих? Чому хочеться знову повернутися? Чому після закінчення зміни діти питають про наступний табір? Дні, проведені у «Бузькому Гарді», згуртовують дітей і інструкторів. Світлана Сергіївна Жегунова – аніматор, улюблениця всіх, Олександра Ковецька – тренер з командоутворення, Оксана Віталіївна Джураєва – знавець природи і екологічних проблем краю, Андрій Марченко – фахівець з туризму, Жанна і Олена – готували принадну і корисну їжу, волонтери Анна Нікітіна, Єлизавета Ткаченко, Яромир Василик, Анастасія Гавриленко, Назар Шимко – універсальні помічники.
«Різнокаліберні» діти, віком від 7 до 15 років, активно брали участь і багаточисленних заходах: згуртовуючі ігри, конкурси – картографічний, брейн-ринг, «Що? Де? Коли?», літературний, в’язання вузлів, малюнків, майстер-класи – «очманілі ручки» – виготовлення амулету «ловця снів» і талісману «музики вітру», плетіння вінків, знайомство з колекцією гірських порід і мінералів нашої області, як правильно орієнтуватися за природними тілами, визначення берегів річки за течією, свята – посвята у туристи – любителів природи, Івана Купала, День народження Кречетової Дар’ї, пізнавальні лекції-бесіди стосувалися краєзнавчих питань – «Бузький Гард» – заповідна територія», «Відомі постаті Миколаївщини», «Екологічні проблеми області», «Розмаїття живого світу». Дітвора об’єднувалася у команди, що впродовж зміни конкурували між собою за омріяну винагороду, від якої можуть злипнутися навіть віки між собою або ж і середнє вухо з внутрішнім… Так, ви маєте рацію – це банка згущеного молока.
Щодня у журналістському нарисі юні туристи залишали свої коментарі, а інструктори – плани на наступний день, результати конкурсів… Незабутні походи, що так втомлювали ноги і догоджали погляд всього баченого, їжа із солодким присмаком димка – все це заповнювало час дорослих і дітей. А ввечері біля вогнища – казка-інсценування, анекдоти, «страшилки» і, безперечно, пісні під гітару.
Щоденне прибирання території біля наметів, прибирання місць відпочинку у походах, екологічний квест на знання правильної утилізації сміття і шкоду, яку воно завдає навколишньому середовищу, живому світу і людині виховує бережливе і чуйне ставлення до природи. В цьому проявляється і патріотичне виховання, бо дитина усвідомлює правильність власної поведінки і помилки, які призводять до незворотності процесів.
Всі ці заходи стануть в нагоді підростаючому поколінню і як навігатор, прямуватимуть їх до здорового, успішного і щасливого життя.
Діти були в захваті від екскурсії на Південноукраїнський енергокомплекс. Тут, в місцевому інфоцентрі, юним туристам пояснили, що означає “мирний атом” за допомогою захоплюючого енергоквеста!
Деякі писали про захопленні від побачених жука-оленя, черепахи, раку, кому-то подобалося витрушувати мурах з сумок, когось попереджали про правила користування сокирою під час роботи, дівчатка просили пошкодувати їх розбиті колінця і були ті, хто, дійсно, співчував. Також вони запевняли всіх, що не гірше хлопців грають в футбол, деякі раділи придбаним умінням в’язати вузли, розрізняти мінерали, плести «музику вітру» розпізнавати рослини …
І як же можна відмовитися від таких вражень за 10 днів, які не забудуться ніколи. Діти оздоровилися, чогось навчилися, порозумнішали, подорослішали, стали більш впевненими і, безсумнівно, будуть йти далі впевненим кроком зі здоровим глуздом, знаючи, що в цьому житті від кожного з них залежить їх особистий успіх і краса навколишнього світу.
Оксана Джураєва,
вчитель географії та екології Першої української гімназії ім. М. Аркаса,
Ганна Нікітіна, 11-А кл. Першої української гімназії ім. М. Аркаса,
Фото авторів