Є в Миколаївській області невелика річка, яка ось уже кілька століть розбурхує уми золотошукачів і чорних археологів всієї України. ім’я її – Чічіклея. Протікає вона по територіях 2 областей: Одеської і Миколаївської. Навколо річки вченими були знайдені останки як мінімум 4 стародавніх поселень, двоє з них бронзового століття, один з них античного. Усі археологічні знахідки були доставлені в різні музеї України. А також навколо берегів знаходяться близько 20 скіфських і сарматських курганів.
На радість історикам …
У 15 столітті місцевість облюбували турки і побудували поруч фортецю Чічеклей (недалеко від сучасного с. Покровка, Веселинівського району), від неї і отримала назву річка. Але Велике князівство Литовське, яке в цей період розширювало свої кордони захопило фортецю і назвала її Сокілець. Після Люблінської унії вона відійшла Польщі. Але на поч. 17 століття її опанували Запорізькі козаки, які організували тут своє поселення. Зараз фортеця зруйнована. Не минули цю місцевість і весь тягар Другої Світової Війни. У гирлі річки Чічіклеі були розстріляні близько 20 тис. євреїв.
Чому Чічіклея не любить літо?
Кажуть, що раніше річка була набагато більше і повноводніше. По ній ходили кораблі і човни. Зараз Чічіклея набагато дрібніше і не любить літо. Так вже виходить, що в цю пору року вона майже вся пересихає. Зате в інші періоди року вона радує не тільки своїми скелястими і зеленими берегами, а й приносить користь місцевим фермерам і жителям. По берегах розкинулися десятки печер і гротів невідомого походження, а також не досліджені будови. У очеретній місцевості річки обгрунтували свої гнізда лебеді, качки та інші пернаті.
Де ж золото в «золотій річці»?
Існує легенда, що кілька століть тому – чи карета невідомого графа, чи турецька галера подорожувала по цих місцях. Як раніше було заведено – всі гроші і багатства ховалися всередині карети, вшивалися в одяг – надійно ховалися. Проїжджаючи повз Чічіклеі трапилося нещастя. Чи то коні втомилися з дороги, то чи негода застала карету з графом або напали розбійники, історія замовчує, але екіпаж перекинувся і все золото впало в річку. Місцеві жителі, хто як міг, шукали коштовності, але так нічого і не було знайдено. Тому влітку, дуже часто можна побачити бродячих по напіввисохлій річці шукачів – удачі з металошукачами.
Серед місцевих жителів також ходить інший варіант цієї легенди про перевернуту турецьку галеру з золотом.
Річка Чічіклея багата не тільки «богатствами» графа, але і своєю природною красою і силою. Тому, потрібно берегти ті коштовності, які дає природа. Але разом з тим спробувати пошукати золото ніхто не забороняє))
