Серед давно розораних полів Єланецького району Миколаївської області, недалеко від населеного пункту Водяно – Лорине, розташований один з степових оазисів України – заповідник Єланецький степ. Створений він був відносно недавно в 1996 році, тому до цих пір не користується такою великою популярністю у туристів як Асканія Нова.
Заповідник поєднує в собі різні види ландшафтів. Цим і пояснюється велика різноманітність флори і фауни. Балки, схили, галявини, степи, яри – все зібралося в цьому краї! Подивишся вправо – дерева акації, вліво – дубові гаї, позаду тебе розташовані кущі шипшини, а попереду чагарники терну.
Найкращий час для милування Єланецьким степом – весна. Саме в цю пору року річка розливається на маленькі струмочки і оживляє всю рослинність навколо. Трава, харчуючись місцевою прісною водою набуває яскравої зеленої фарби.
Приїхавши в заповідник, під ногами можна побачити величезну кількість нір, які риють тут лисиці і борсуки. А по ярах, «несучи свої лапи» подалі від туристів тікають зайці. У небі літають провісники весни – жайворонки, оглядають територію в пошуках їжі соколи і орли, а ночами товчуть сови. Ну і хто ж не помітить головних королів і королев Єланецького степу – великих волохатих бізонів! Недалеко від них пасуться благородні олені і кулани. Багато тварин цих місць були завезені з Асканії Нови, але зараз вони гордо носять паспорт Єланецьких.
У центрі всього цього достатку природи знаходиться дивовижний будинок. Дах в ньому набік з двох боків, а посередині знаходиться башточка, схожа на маяк. Будиночок практично покинутий. Господарює в ньому тільки доглядач заповідника. А раніше в ньому було чути дитячий сміх. За радянських часів тут був розташований піонерський табір. Зараз же будинок має горду і величну назву Палац природи.Відвідавши його, можна побачити хитро сплетені скульптури і фрески на яких легко вгадуються метелики, комахи і інша живність. Також дуже цікава скульптура із зображенням Адама і Єви під плодовим деревом. Сходи в цьому будиночку розташовані по колу або під неймовірним кутом. Будівля поступово занепадає і зараз тут будують свої гнізда ластівки.
Спеціально для всіх тих, хто хоче відвідати заповідник було створено сафарі – стежку. Кожен бажаючий може подивитися на красу диких степів, послухати історію створення заповідника відчути єднання з природою, яке в наш час не настільки цінується і якого іноді так не вистачає!
